Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випроваджувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
випирати — а/ю, а/єш, недок., ви/перти, пру, преш; мин. ч. ви/пер, ла, ло; док., перех., розм. 1) Грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого небудь звідкись. || Натискуючи, виламувати, викидати, видаляти що небудь звідкись. 2) тільки недок. Видаватися,… … Український тлумачний словник
випроваджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випроваджувати … Український тлумачний словник
випроваджування — я, с. Дія за знач. випроваджувати … Український тлумачний словник
випроваджуватися — уюся, уєшся, недок. 1) діал. Вибиратися, виїжджати. 2) Пас. до випроваджувати … Український тлумачний словник
випровадити — див. випроваджувати … Український тлумачний словник
випроводжати — а/ю, а/єш, недок., ви/проводити, джу, диш, док., перех. 1) Виряджати кого небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. 2) розм. Те саме, що випроваджувати 1) … Український тлумачний словник
виряджати — а/ю, а/єш, недок., ви/рядити, джу, диш, док., перех. 1) Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого небудь або одягати в незвичний одяг. 2) Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого , що небудь звідкись, кудись. 3) Проводжати… … Український тлумачний словник
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
опроваджувати — ую, уєш і опроводжа/ти, а/ю, а/єш, недок., опрова/дити і опрово/дити, джу, диш, док., перех., заст. 1) Супроводити, проводжати. 2) Випроваджувати, виряджати … Український тлумачний словник
